Полтавський та Єристівський ГОКи поблизу Кременчука вже зробили «мертвими» прилеглі до них землі. Яка ж доля чекає на наше місто у зв’язку з розбудовою БГЗК (Біланівського гірничо-збагачувального комбінату)? Спробуймо розібратись.
Найбільший український експортер залізорудних котунів до Європи — Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, а також Єристівський та новоутворений Біланівський ГОКи розташовані близ сіл, у 15-20 кілометрах від Кременчука. Власником цих промзон є український бізнесмен та депутат ВР, власник компанії «Ferrexpo», олігарх Костянтина Жеваго, котрий мешкає в Лондоні. Активісти Кременчука, підтримуючи сільську громаду, виступають проти подальшої розбудови Біланівського ГОКу близ нашого міста, через потенційну небезпеку, що може обернутися на екологічну катастрофу. Це запекле протистояння триває не один рік поспіль.
На думку громадських активістив, ситуація з розбудовою третього — Біланівського ГОКу обумовлена корупційними схемами. Мовляв, юристи і голови сільрад, адвокати й судді, всі вони виявляються замішаними у справі, пов’язаній з власністю мільярдера Жеваго. Інша справа селяни. Здебільшого люди не хочуть залишитися без води під землею та з перспективою масових захворювань на рак серед місцевого населення.
Втім, є й ті, кому загалом байдуже. Дехто з селян готовий полишити власні подвір’я і піти звідси назавжди, продавши власні земельні паї, що вже завтра будуть знищені і перетворені на солончаки, за безцінь.
За твердженням тих самих активістів, злочини, що кояться в межах двох функціонуючих та одного будуючогося ГОКу (наразі на БГЗК будівництво тимчасово призупинено) мають загальнодержавний масштаб. Руда, що лежить під землею цих сіл (Дмитрівка, Єристівка, Бондарі та ін.), є радіоактивною, а тому може видобуватись тільки закритим способом, з метою не нашкоди довкіллю шкідливим випромінюванням, від якого тут магніти липнуть до каміння, і припиняє працювати техніка (фотоапарати й телефони – прим. автора). Наразі обидва працюючі кар’єри здійснюють, (а також, вочевидь, здійснюватиме вже найближчим часом – БГЗК), видобуток руди відкритим способом, порушуючи всі існуючі дотепер світові екологічні стандарти.
Фото $mirnoVa
На цьому проблеми не закінчуються. Держава лишається обкраденою, а мешканці цих земель – покинутими на призволяще в штучно створених невтішних обставинах.
Справа в тім, що копалини з вищезазначених ГОКів мають надзвичайний рідкісний біохімічний склад, а тому мали би продаватись на міжнародному ринку за надвисокими цінами. Їх так і продають. Втім, за словами активіста Юрія Жогана, що кілька років вів боротьбу з будівництвом Біланівського гірничо-збагачувального комбінату, держава отримує звіти, в яких суттєво занижено якість корисних копалин. Через це різниця у значеннях вартостей осідає в кишенях власника промисловості.
В селі Єристівка вже кілька років немає питної води, а та, що подається з встановлених тут колонок, іржава і не придатна до вживання. Жителі села скаржаться на те, що серед ночі прокидаються від вибухів та звуків роботи бурильних установок. Місцеві хворіють, скаржаться на головний біль та біль в суглобах, а ще на те, що у повітрі часто чутно запах хімікатів, а сушити білизну на подвір’ї просто неможливо. Вся вона за кілька годин покривається дрібним чорним хімічним пилом, що складно відіпрати.
Що ж, місцеві жителі сіл, де ГОКи вже працюють, на собі давно відчули всі «переваги» радіаційного середовища та видобувничої промисловості, розташованої майже у їхньому городі, фактично за якихось 500 метрів.
Втім, за Конституцією України, кожен з її громадян має право вільно дихати свіжим повітрям і пити чисту воду!
Фото Полтавського, Єристівського та Біланівського ГОКів — з вільного доступу в Інтернет мережі
Автор матеріалу $mirnoVa