За результатами цієї робочої поїздки політактивіст Ігор Крамаренко зробив головний висновок. Німецька державна машина працює як кращий годинник у світі, бо керується основним правилом — в усьому повинен бути порядок і верховенство права. Така система прийняття законів, напевно, найкраща в світі. На окрему увагу заслуговує і виборча система Німеччини. Що з усим цим досвідом робити далі, — в матеріалі.
Під час поїздки кременчужанин, окрім спілкування з преставниками німецького парламенту, в тому числі, зустрівся з представником Федерального уповноваженого з виборів в Німеччині Sarah Klemm. Під час зустрічі обговорювались процедури проведення виборів в Бундестаг і Європейський парламент.
Ативіст наполягає, що між Україною та Німеччиною існують суттєві відмінності у виборчому процесі. Адже, членів виборчої комісії в Німеччині формує муніципалітет. Відтак, подати заявку на право стати членом виборчих комісії може кожен громадянин Німеччини з 18 років, ні про яку участь партій у формуванні комісій мова не йде. Кожен член комісії отримує оплату за свою роботу в розмірі близько 30 євро. В Україні ж склад виборчих комісій формується партіями.
У Німеччині склад виборчих комісій становить від 3 до 7 чоловік. В Україні — від 10 до 18 осіб. Федеральна виборча комісія Німеччини (аналог ЦВК) складається з 8 осіб, 2 з яких є суддями Федерального адміністративного суду. В Україні ЦВК налічує 15 членів.
Таке поняття як «early voter» не тільки існує, а й цією можливістю активно користуються виборці. Для цього досить відправити заявку в муніципалітет, після чого виборцеві поштою надсилається бюлетень. Повернення виборцем бюлетня має відбутися не пізніше, ніж увечері в день виборів (дедлайн — 18:00 година). Наприклад, на останніх виборах в Бундестаг в 2013 році таким правом скористалися 24,3% виборців. У нас в Україні таких можливостей немає взагалі.
Цікаві дані щодо порівняння явки виборців у країнах:
Наприклад на виборах в Бундестаг в 2013 році середня явка на виборах склала 72.3% відсотки.
Статистика голосування за віком виборців також досить красномовно працює на порівняння:
— до 21 року — 64.2%
— 21-25 років — 60,3%
— 25-30 років — 60,4%
— 30-35 років — 65.5%
— 60-70 років — 79.8%
В Україні явка не перевищує 50 — 60 відсотків. А процент голосуючих молодих людей віком до 21 року — істотно нижче.
Різняться і вартості проведення виборів — у менш забезпеченій Україні на це витрачають куди більше коштів. Вартість проведення виборів до Бундестагу в 2013 році склала 76,8 мільйонів євро. Для порівняння, в Україні в 2012 році на проведенням виборів народних депутатів було передбачено 1 042 400,0 що за курсом 10,2, становить 102,2 млн. євро.
На окрему увагу заслуговує процедура підрахунку голосів. Одним словом, вибори в Німеччині проходять просто, зрозуміло і максимально комфортно для виборців. А головне, чесно, ні про які фальсифікації не йдеться.
Рекомендації для України щодо виборчого законодавства
- Зміна виборчої системи, на пропорційну систему з відкритими списками.
- Імперативний мандат (можливість відкликання депутата).
- Передбачення можливості раннього голосування, право виборця проголосувати за декілька днів до виборів (early voter).
- Суттєве обмеження зовнішньої реклами, теле- радіо реклами.
- Контроль над формуванням та використанням виборчого фонду.
- Зміни в підході до процесу формування дільничних комісій.
- Відповідальність за порушення виборчого законодавства. Спрощення процедури розслідування і більш суворе покарання.
- Прийняття виборчого кодексу, який би уніфікував законодавство про вибори на всіх рівнях.
До всього, безумовно варто усвідомлювати, для політиків, особливо молодих, надзвичайно важливим є процес пізнання досвіду інших країн, адже саме такий досвід дає можливість втілювати його в Україні задля якісних змін. Відкритість та здатність до діалогу для влади у сучасному світі непереоціненна.
Джерело bhfoundation.com.ua
Автор публікації $mirnoVa
