Продовжуючи тему прав людини в Кременчуці, ГО КІПЦ «Європейський клуб» 15-17 грудня провів серію правоосвітніх заходів. Планувалися вони як реакція на існування низки конфліктних ситуацій у місті, пов’язаних з правами людини: зрив показу документального фільму про Марш рівності в Києві у «Просторі ідей» та конфлікт між адміністрацією однієї зі шкіл міста й батьками учнів, яким заборонили заходити у приміщення школи. Детальніше — далі.
Загалом, в ході триденних зустрічей організатори ознайомили учасників з базовими принципами, філософією прав людини та основними документами; навчитися розмежовувати права людини та власні примхи, потреби й упередження. Також, обговорили, як права людини поширюються на учасників навчального процесу (учителі, батьки, діти).
— Наявність конфліктів у місті вказують на підвищення рівня ворожнечі, розгуртування громади. За таких обставин варто намагатися будувати діалог навколо теми прав людини, людської гідності, взаємоповаги. Ігнорування проблеми не призведе до її вирішення, а буде міною уповільненої дії, що може вибухнути новим конфліктом, як на рівні окремих місцевих громад, так і на рівні усієї країни. Ми хотіли б, щоб вирішення резонансних конфліктних ситуацій у Кременчуці відбувалося за принципом «Права людини — завжди на часі, права людини стосуються кожного», — пояснили в «Просторі ідей» організатори заходу.
15 грудня в «Просторі ідей» зустрілися молоді націоналісти з організації С14, які прагнуть довести важливість сімейних традицій для українського народу. Тренер Олександр Войтенко побудував діалог навколо базових потреб, на котрих будуються права людини. Учасники прийшли до згоди, що є речі, важливі для кожного: самореалізація, захист власних інтересів, пошук однодумців, спілкування та обговорення проблем, тощо. Вийшли на тему ЛГБТ-спільноти і подискутували про те, чому цим людям важливо заявляти про свою інакшість та мати можливість об’єднуватися й протистояти тиску суспільства.
16 грудня також відбулася зустріч з учителями кременчуцьких шкіл. Були викладачі правознавства та завучі з виховної роботи. Важливі й актуальні розмови йшли нелегко: вчителі скаржилися на складність своєї роботи та непрості стосунки між школою і громадою, брак самостійності й можливостей захистити свої права. У той же час спілкування показало, що першою умовою для виправлення ситуації є відмінне розуміння сутності прав людини та механізмів їхнього захисту. А з цим якраз великі проблеми. Знання про права людини часто є декларативними й поверхневими. Ще менше знають і розуміють про механізми їх дотримання.
— Говорячи про зміст зустрічі, він полягав у ознайомленні з сутністю та особливостями прав людини. Коротко пригадали історію їхнього становлення. Особливо бурхливо обговорювали тези про те, що права людини не кореспондують з виконанням обов’язків і мають обмежену сферу дії. І, звичайно ж, присутні ніяк не хотіли погоджуватися, що вимога носити шкільну форму порушує право на самовираження. Часом було гаряче, і хочеться вірити, що це наслідок небайдужості вчителів, — прокоментували організатори.
17 грудня стався останній захід з серії заходів під спільною назвою «Права людини для кожного». В рамках події пройшов тренінг для представників шкіл, де організатори намагалися зібрати під одним дахом школи громаду. Зважаючи на те, що захід відбувався за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини у рамках плану дій Всеукраїнської освітньої програми “Розуміємо права людини” при підтримці програмою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», варто зазначити, що домовлятися кременчуцькій громаді допомагав експерт вищезазначеної програми Олександр Войтенко.
Заплановані подальші грудневі правоосвітні заходи від організаторів:
- Стосовно навчальних закладів: адміністрація перегляне правила, навколо яких виник конфлікт; освітяни погодяться на діалог з батьками.
- Стосовно учасників АТО і праворадикальної молоді: зниження рівня агресії та прагнення фізичної розправи над “інакшими” людьми через діалог, підвищення рівня правової культури.
- Стосовно усіх учасників: підвищення рівня обізнаності щодо прав людини та готовності вирішувати конфлікти через діалог, відстоювати свої права у правовому полі. У місті зменшиться рівень напруги і збільшиться зацікавленість людей у правах людини, переконання у тому, що права людини — для кожного й на кожен день!
