Літературну групу «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада) було створено в квітні 1985 року як відгук на тогочасні події, у якості опозиції до існуючої офіціозної літератури. Її засновниками стали троє молодих поетів (на той час їм було по 24 – 25 років): Юрій Андрухович з Івано-Франківська, Віктор Неборак зі Львова та Олександр Ірванець із Рівного.
Період найактивнішої діяльності «Бу-Ба-Бу» (23 концертні поетичні вечори) припав на 1987—1991 pp. Апофеозом «Бу-Ба-Бу» став фестиваль «Ви-вих-92», коли головну фестивальну акцію склали чотири постановки (1—4.10.1992) поезоопери «Бу-Ба-Бу» «Крайслер Імперіал» (режисер С. Проскурня). У 1996р. друкований проект «Крайслер Імперіал» («Четвер-6») практично завершив «динамічний період» існування «Бу-Ба-Бу2. В 1995 році у львівському видавництві «Каменяр» вийшла книга «Бу-Ба-Бу».
— Присутність Андруховича в Івано-Франківську свого часу стала вагомим чинником ферментації так званого «станіславського феномену» (саме в той час мала місце співпраця Андруховича з іще одним співтворцем цього явища та автором часопису «Четвер» Юрком Іздриком — прим. $mirnoVa) та формування місцевої мистецької еліти. Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов’язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами й есперанто, — зазначає Вікіпедія.
Юрія Андруховича сьогодні дійсно знають навіть ті, хто не прочитав жодного рядка його творів. Він співає в гуртах, перекладає Шекспіра та бітників, за його творами ставлять спектаклі і знімають кіно. Західні критики порівнюють Андруховича з самим Умберто Еко, а дехто охрестив автора «священною коровою нової української словесності». Його твори перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Сербії, США, Італії, Іспанії, Швейцарії та інших. Лауреат кількох міжнародних літературних нагород.
Під час перебування у Берліні у 2005-2006 роках Юрій Андрухович задумав і почав писати роман, про який відомо тільки те, що він був нібито знищений самим автором. Причиною для такого рішення начебто стала «Таємниця» — така собі книга інтерв’ю з автором. Робота над розшифруванням і переписуванням реальних розмов автора із загадковим німецьким журналістом настільки поглинула і захопила, що Андрухович вирішив зосередитися виключно і цілковито на цьому «замість – романі» і нині вважає його одним з найвагоміших власних творів.
Новий роман одного із засновників та Патріархів літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» Юрія Андруховича «Лексикон інтимних міст» виявився найбільшим його твором. Не менш вагомими з точки зору літературних концепцій творами автора є «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996).
Цьогоріч Юрій Андрухович був нагороджений німецькою медаллю Гете за переклади текстів німецьких поетів на українську мову і «прокладання нового шляху до німецьких класиків» для українського читача.
Співавтори тексту Наталія Манжеліївська та $mirnoVa
