Осіннє.. від письменника Андрія Любки

в "За городом"

Цієї осені письменник Андрій Любка, який минулого листопада привозив до Кременчука свій роман «КАРБІД», номінований у США на премію «Книга року BBC-2015», цієї осені видав збірку оповідань про самотність людини під назвою «Кімната для печалі». До всього, Андрій багато подорожує з літературною місією, знімає панорами стародавніх українських та європейських міст і деколи викладає фото на власній сторінці у Facebook, куди ми і зазирнули сьогодні. І от які осінні враження від поета та письменника там знайшли.

Перша цьогорічна презентація книги «Кімната для печалі» відбулася у Бучачі 24 вересня. Саме там була зроблена головна світлина до нашого матеріалу. Найближчі ж презентації «Кімнати для печалі» пройдуть у Тернополі (29 вересня), Івано-Франківську (1 жовтня), Дрогобичі (10-11), Червонограді (11), Луцьку (12), Рівному (13), Золочові (14).

14355667_1099212410113800_7173010579794050486_n

– Я почав її писати у 2012 році, – сказав письменник. – Це був час досить турбулентний у моєму житті, пов’язаний з тим, що я жив за кордоном, повертався, щось відбувалося… Чесно кажучи, мені тоді здавалося, що я дуже люблю подорожувати. А зараз я розумію, що просто намагався від себе втекти. Бо коли ти лягаєш спати, почуваєшся самотнім».

14448981_1259154340795552_4345590323562100369_n
Андрій за читанням у театрі імені Леся Курбаса у Львові

– Я гадаю, що самотність – це проблема всіх людей. Люди так само самотні в якихось Сполучених Штатах, де рівень життя значно кращий. Чи, скажімо, в Данії чи Швеції, люди частіше стрибають зі своїх високих вікон, щоби накласти на себе руки, ніж у нас. Проблема в тому, що на це впливають дуже різні фактори. Скажімо, на Півночі на це впливає відсутність світла. Самотність – це коли ти не на безлюдному острові, а сам серед людей. Тому що навіть із найближчими людьми ми все одно не відкриваємо себе до кінця. Є якісь такі закапелки, яких ми не показуємо. Ми народжуємося самі, паруємося, намагаємося продовжити рід, бути з кимось. Але розуміємо і знаємо себе лише ми …

У свіжому номері Журнал «ШО» читайте оповідання «Королева рами» з нової книжки «Кімната для печалі». Це реальна історія, що трапилася в Ужгороді одразу після Другої світової.

14344200_1097471300287911_8255541360723706356_n

У свіжому номері Журнал «ШО» читайте оповідання «Королева рами» з нової книжки «Кімната для печалі». Це реальна історія, що трапилася в Ужгороді одразу після Другої світової.

14364746_1099914380043603_6141880677947925852_n

Автор головного фото до статті — Андрій Любка, на фото місто Бучач 

Редактор $mirnoVa

Добавить комментарий

Your email address will not be published.

*

четыре × пять =