Тичина, Жадан і Собаки творчо здивували українську культурно-театральну богему та ЗМІ

в "За городом/Персона"

Минулої суботи, 18 березня у весняній, втім ще досить холодній і дощовій столиці, а саме в її Малій опері, відбулася вистава американського режисера українського походження Вірляни Ткач, присвячена творчості Павла Тичини та українству — «ТИЧИНА, ЖАДАН І СОБАКИ». У виставі, як зазначалось в анонсних афішах, зіграли «Жадан та собаки», як музиканти, не як актори, на перекір очікуванням деяких прихильників творчості поета та музикантів. Більшість присутніх, а зал був заповнений вщент, варто зазначити, прийшла, власне, на Собак.. Декому їх не вистачило, адже вистава здебільшого склалася з виступу акторів, котрі читали попурі з текстів Тичини, подаючи їх через інструмент сучасного театрального мовлення та візуалізації й традиційного акторського проголошення рядків авторських віршів. Вистава була сприйнята неоднозначно, втім лишила по собі бажання — переглянути її, принаймні, ще хоч раз..

Свіжий погляд на явище театру американки, яка говорить літературною українською з неабияким англомовним акцентом та свого часу навчалася із самим метром світового кіно Джимом Джармушем, дещо ввів у культурну прострацію досить вибагливу київську публіку. Комусь на сцені під час дійства мало видалося Жадана із Собаками, когось здивувало і здалося не надто доречним поєднання творчості ска-панкового гурту та сучасної української поезії зі сміливою театральною постановкою, основаною на творчості Павла Григоровича, комусь було «занадто голосно», когось влаштувало абсолютно все!

Втім, таких глядачів виявилося більше серед української діаспори з Канади, яка також відвідала виставу. Тож, склалося враження, що сучасний інструмент театральної мови ближчий публіці закордонній, українці до революційного поєднання рокового концерту та театрального дійства з академічною мовою і ультрамодною сценографією виявилися трохи не готовими. Для них вистава «розпалася на шматки».

Втім, варто зазначити, що музиканти в рамках цього театрального дійства виглядають надзвичайно вдало і стильно, поперемінно оживлюючи своєю присутністю діалогові блоки акторської гри. Енергетика Жадана та Собак ніби транслює енергію переконання — український літературний Геній завжди правий і він не може помилятися щодо майбутнього України. А воно — є. Мусить бути!

Представники ж української культурологічної преси також розділилися на тих, кому вистава, як то кажуть, «зайшла», і тих, хто до розуміння, чи то пак відчуття, її цільності «не дотягнув».

Неоднозначна і складна за драматургічними та сценічними прийомами, вона виявилася побудована на протиставленні і літературно-сценічному контрапункті — текстів Павла Тичини, навіть не текстам, а усій творчості гурту Жадана та Собак. Таке собі зіткнення в рамках сміливої постановки незмінної суті з нео-формами подачі цієї самої суті. Хореографічна модернова її мова протиставлена академічному мовленню акторів, сучасне звучання музичного панку — монотонно-рубаному й емоційно-викривленому поетичному стилю українського класика Тичини, що так нагадує загалом неповторну і ламану стилістику Рембо. Жадан з власною творчістю, яка має енергетику прориву, вписується у «вікна» смислів Тичини, як комета, що падає, лишаючи яскравий слід і відсутність відповіді на запитання: з чого б це взагалі вона тут щойно промайнула?

Чи втілили автори власні художньо-інтелектуальні задачі — видніше їм, втім, як би там не було, постановка запам’ятовується і лишає післясмак, схожий на присмак гіркої, але справжньої кави. Однозначно, це надзвичайно стильна річ, втілена з неабияким смаком!

Тож, вистава, як і все, до чого має відношення гурт «Жадан та Собаки» та її автор Вірляна Ткач, котра вже співпрацювала з гуртом до цього, враження справляє, емоції викликає, резонанс гарантує та сприймається вартою перегляду. Дивитись її краще, попередньо познайомившись із творами, принаймні, Тичини. Жадан донесе своє — сам.

Проект втілили Яра Мистецька Група з Експериментального театру «La MaMa» (Нью-Йорк) та Національний центр імені Леся Курбаса разом із співавтором Сергієм Жаданом та гуртом «Собаки».

В рамках вистави у виконанні акторів Мистецької Групи прозвучали вірші Павла Тичини із збірки «Замісць сонетів і октав» та пісні на тексти Сергія Жадана у виконанні автора та музикантів з гурту «Собаки у космосі».

Додамо, у вересні 2016 року виставу вже бачили глядачі у Центрі Леся Курбаса в Києві, на Форумі Видавців у Львові та на ГОГОЛЬFEST’і.

Автор ідеї та режисер вистави Вірляна Ткач

$mirnoVa

gazeta.net.ua

Добавить комментарий

Your email address will not be published.

*

11 − два =