Відомий український блогер, що веде ЖЖ, мандрівник і журналіст, а тепер ще й успішний і перспективний молодий письменник Богдан Логвиненко вдруге побував у Кременчуці. Цього разу привід — вихід у світ його першого опублікованого роману SAINT PORNO про порноактрису українського походження, який автор привіз для знайомства з кременчуцькими читачами.
Богдан часто посміхається і ділиться планами на найближче майбутнє. У ньому — вихід його наступної книги «ПЕРЕХОЖІ». Про людей, яких письменник зустрічав на своєму шляху під час мандрів.
ЦИТАТНИК:
Якщо ви не бачили, як виглядає травень у людини, якій не сидиться на місці, то ось, прошу, подивіться.
На цьогорічному Книжковому арсеналі у Києві 500 примірників SAINT PORNO розкупили за півтора дня. Я був здивований і приємно вражений.
Видавництво вийшло на мене самостійно, я сам нікого не шукав. Так книга з’явилась на світ. В інакшому випадку, вона навряд чи була би опублікована. Наразі її тираж складає 5000 примірників.
«Клуб сімейного дозвілля» видає різні книги, в тому числі дитячи казки та опуси про садівництво. Саме тому, я знайшов собі літредактора за межами видавництва. Вибрав найкритічніше налаштованого. Я — перфекціоніст.
Деякі шматки тексту я переписав за власною ініціативою вже після того, як мені запропонували видатись. Літредактор ставила питання і я розумів: якщо питання виникають, значить текст написано не достатньо «прозоро» і зрозуміло. Сам мав досвід роботи літредактором.
Книга має вдосталь пікантних і відвертих, навіть брутальних сцен, хоча і написана, як то кажуть, інтелігентно. Якщо ви любите тексти з нецензурщиною, то не до мене! Хоча два матюки у всьому тексті таки є, про що видавництво завбачливо попередило на початку книжки.
Ілюстрації твору створені окремо, втім малюнки надзвичайно сюди пасують, погодьтеся! Команда, що працювала над книгою, я маю на увазі мене, літредактора, ілюстратора, верстальника, можна сказати, космополітична. Ми живемо в різних містах України і навіть світу.
Чи космополіт я? Мені комфортно всюди. Переконаний, це в переважній більшості внутрішній стан, ніж оточуючі тебе умови.
Мені важко сказати, наскільки твір психологічний, але сподіваюся, що так. Він про жіноче життя у суспільстві, де чоловіки сприймають жінку як шльондру і, принижуючи її людську гідність, тим самим принижують власну.
Я не люблю порно. Але перечитавши таку кількість інфи про нього та передивившись купу фільмів під час роботи над власною книгою, майже став експертом у даній темі. (Сміється)
Книга великою мірою автобіографічна. Хоча її реально існуюча головна героїня розділила зі мною свою власну історію.
Навіщо дівчина розказала мені цю історію? Не знаю, можливо, хотіла наблизити читача і мене до розуміння природи міжстатевих стосунків і ніби очиститись через це.
Мені вже говорили, що назва моєї книги навіює спогад про твір Забужко «Польові дослідження з українського сексу» та «11 хвилин» Пауло Коельо. Втім, останню я навіть не читав. А вартує?
Виявилося, що в українській літературі немає порно. Є багато інших речей, а от порно — нема. Я вирішив, чому би не заповнити цей сегмент?
Моєю задачею як автора є максимально точне зображення характерів кожного, з ким я говорив. Це мають бути реальні люди, я не пишу про придумані персонажі.
Серед інших, гарно знаю польську мову, бо свого часу працював у Польші. Читаю на ній лекції, вільно приймаю участь у диспутах.
Не хочеться говорити як коуч, або лектор, але іноді інакше не виходить.
Зазвичай люди бояться самотності. Для мене ж це можливість переосмислити вже пройденний шлях і відтворити відчуття внутрішньої гармонії.
Я не релігійний. Толерантно ставлюся до різниз вір.
Я не медитую, хоча вартує почати і збираюся це зробити.
Фото надані автором з його офіційної сторінки у Facebook — https://www.facebook.com/logvynenko
Автор матеріалу $mirnoVa