Традиції святкування українського Різдва

в "Без рубрики"

Сьогодні у православному світі святкують чисте і величне свято — Різво Христове — народження Ісуса Христа. Як це відбувається в Україні здавна — в нашому матеріалі.

Свято Різдва чекають з нетерпінням і дорослі, і малі, адже воно тішить своїм затишком, спокоєм та надіями на краще майбутнє.

Розпочинається Різдво 6 січня – Святий Вечір. Цей день в усіх асоціюється із такою смачною стравою як кутя. Вона красується на столі серед ще 11 страв. Адже всі знають про те, що до Святої Вечері потрібно приготувати 12 страв. Кутя – окраса. Це – перша страва, яку їдять за різдвяним столом.  Звичайно, перша ложка куті дістається господарю дому.

У різних регіонах її готують рідкою або густою. Незмінними є горіхи (цілі або подрібнені), мед, мак, родзинки. Взагалі, кожна господиня може нафантазувати все, що забажає, аби було смачно.

Як відомо, на Святий Вечір прийнято збиратися родиною, не ходити в гості, бажано не запізнюватися на вечерю. Прикмета говорить, якщо запізнитися на Святу Вечерю, то потім цілий рік запізнюватися будеш.

З Різдвом пов’язано багато народних прикмет. Якщо в перші три дні свята з’являється іній на деревах – буде добрий урожай хліба. Будуть гарні трави та хліб, якщо глибокий сніг. Якщо вночі багато зірок, це до гарного урожаю ягід. Весна буде холодною, якщо цей день теплий.

Символ цього свята – зелена ялинка. Зірка, яка зазвичай красується на верхівці дерева, − символ Віфлеємської зірки, що яскраво освічувала шлях волхвам до Ісуса Христа. Різнобарвні кульки, маленькі ангели, гірлянди, маленькі пастухи із свічками та ліхтариками нагадують свічки та ліхтарі, що світили у цю святу ніч Віфлеємським пастирям. І зараз ці вогні горять у кожному будинку.

Щоб свято було ще радіснішим та веселішим, родичі кладуть один одному подарунки під ялинку. Дітям вішають солодощі на ялинкові ялинки.

У часи Київської Русі сільські хати до Різдва покривали свіжим сіном, соломою ж стіл, зверху стелили скатертину та ставили страви. Це нагадувало те, що Ісус народився не в хоромах, а у хліву, де його поклали у ясла на солому.

В цей день прийнято ввечері ходити з Віфлеємською  зіркою із позолоченого паперу, прикрашеною ліхтариком. З нею ходили по селу та співали різдвяні пісні — колядки. Колядувати можуть діти, дорослі парубки та дівчата. У різних регіонах колядують не в однаковий час: де — вже на Святий Вечір, десь − першого дня Різдва, десь – на другий день після свят.

Хлопці та дівчата ходили колядувати окремо: хлопці з дзвоником та «зіркою», дівчата мали із собою ліхтар у вигляді місяця чи зірки, адже ходили колядувати ввечері, в хату не заходили, колядували на дворі. Хлопці ж співали під образами, сідали до столу, але ненадовго: вклонялися господарям та гостям і вирушали далі.

У цей день також прийнято миритися з тими, з ким були у сварці, пробачати будь-які образи, щоб відчути всю радість та чарівність не тільки свята, а й життя.

Джерело — uainfo.org

Редактор $mirnoV@

Добавить комментарий

Your email address will not be published.

*

четырнадцать − 3 =