Відома українська письменниця, телеведуча, журналіст і співачка Ірена Карпа, котра нині виконує дипломатичну місію в Парижі, а саме очолює Український культурно-інформаційний центр при посольстві України у Французькій Республіці, представляючи культурну Україну у Франції, опублікувала фотозвіт з участі у фестивалі, де саме показали історичні фото костюмів та побуту, та надали можливість зкуштувати національні страви гуцульської кухні. З метою не ламати неповторного авторського шарму Карпи, не втручаємось у викладення посту, публікуючи його без жодної редакції. Тож знайомтесь — Карпа, гуцули і Париж..
Я давно казала, шо в мені періодично помирає весільний кухар.
1) Замовити кукурудзянку і бринзу з України: дякую Ігор Карпа,Iryna Jurko Маряша Лексі)
2) прибігти з язиком на плечі з роботи, поставити воду на бануш, вбухати туди української солі, спробувати, поматюкатися, злити пересолену воду, знову кипятити багатолітровий баняк.
3) зварити, прикривши недостачу жирності камамбером, оливковою олією і трооошки трюфельною (ну бо де я тут карпатські гриби найду?)
4) задуматися про шкварки, але вчасно схаменутися, бо де ж моя політкоректність до людей інших віросповідань.
5) Завантажити в «сумку-що-котиться» каструлю, замотану в рушники, бринзу в «судочку», паперовий (в тон блін до картин, сепія!!) посуд і великий ніж.
6) Перти все це без ліфта по сходах.
7) відірвати одну ручку і зробити з сумки-що-котиться сумку-що-курва-танцює
8) пхатися в 96-ий автобус, погрозливо розганяючи туристів своєю катрюлею.
9) з вумним видом говорити з Anna Pavlo Gudimov чи то про Помріду, чи про Тулузу для хостингу виставки, при цьому розуміючи, шо бануш, кажись, не сидить на місці в каструлі, відтак відповідати на питання тіточки, шо почула рідну мову «Йой, а де тут до Нотер Даму входити-сти?!»
10) Довго пояснювати охороні фестивалю, нашо мені ніж.
11) Прорватися в контейнер і накладати з улюбленою волотеркою Alina Wolf бануш на тарілки, ховаючись за стільцем, щоб ніхто не накапав за таку негігієнічність процесу.
12) паралельно розмовляючи іспанською й англійською з бажаючими зазирнути за мій сакральний блін стілець і питаючи ке ес есо і вот і зит
13) не встигнути все це викладати на стіл, бо натовп голодних ідо української каншно же культури панічно розбирає цей мій бануш з бринзою. ВСЬО. стільки роботи і 4 хвилини (!) поїдання і причмокування. Бануш вдався. Я облизала половник, спробувала.
Ну і це був короткий екскурс про «все, що ви хотіли знати про їжу Вічних Гуцулів» impossibly cool фотовиставки Youry Bilak)
Автор посту у Facebook та фото до посту Ірена Карпа
Автор публікації та коментарів до фото $mirnoVa
