Культурная газета Кременчуга

  • Український Енді Воргол, яким ми його не знали

Пинзеник обіцяв.. А як насправді змінилося українське суспільство?

в "Персона/Цитатник"

Майже два роки тому, у жовтні 2014, напередодні парламентських виборів, після виборів президентських, в результаті яких  очільником України та її головнокомандуючим став Петро Олексійович Порошенко, до Кременчука завітав знаний гість. Колишній міністр фінансів України часів Віктора Ющенка, експерт з економіки, між рядків агітував підтримати Блок Петра Порошенка на майбутніх виборах, котрий, власне, і представляв, і розкрив деякі факти про можливі реформи в країні. Що змінилося з того часу, і чи змінилося хоча би щось, — маємо змогу проаналізувати, познайомившись з матеріалом.

Читать далее

Социально-значимое искусство мэйл-арта по-кременчугски

в "Репортаж"

Кременчугский художник Вадим Каторгин, долгое время живший и работавший в Москве, не первый год занимается мэйл-артом. Он коллекционирует работы художников мэй-артистов со всего мира, с которыми обменивается художественным опытом. Летом прошлого года Вадим организовал в реконструированном арт-пространстве старого кинотеатра в Приднепровском городском парке выставку работ своих зарубежных коллег. Ответы на вопросы: в чем суть мэйл-арта и кому это нужно? — в материале.

Читать далее

Менеджер проектів у сфері культури Марк Оплачко: «Видатися, насправді, не проблема!»

в "Персона/Цитатник"

З літературним менеджером відомого молодого письменника Макса Кідрука, мешканцем міста Рівне Марком Оплачко, мене познайомили соцмережі. Саме Марк допоміг організувати приїзд до Кременчука львівського письменника і сценариста Сергія Бута з презентацією його першого роману «Листи з того світу», яка відбулася в нашому місті у жовтні минулого року. Автор власної поетичної збірки «.МИ», Марк вдумливо і доступно розмірковує на предмет того, чим є сьогоднішня українська література і чи є перспективи у її авторів. Про це та інше — далі в матеріалі.

Читать далее

Кременчуг в годы войны

в "Город"

Несколько лет назад, краеведы нашли и выложили в открытый доступ кадры, отснятые при освобождении Кременчуга солдатами Красной армии. Всмотритесь внимательно: эта уникальная съёмка сохранила часть огромной трагедии города и его жителей, частичку тех испытаний, которые подбросили им карты войны. Ни одного целого здания… Сегодня, если задаться целью и прогуляться по улицам города в поисках довоенных построек, вряд ли удастся сходу отыскать больше, чем полтора десятка.
Как же так вышло, что Кременчуг, будучи не самым большим и не самым стратегически важным городом, был перемолот войной сильнее многих других украинских городов?
Читать далее

прокрутить вВЕРХ